Опорно-сигнальні схеми

Сучасний урок – це не просто органічна ланка навчально-виховного процесу в школі. Це сукупність знань, умінь і навичок у поєднанні з креативністю, неординарністю, критичним мисленням усіх його учасників (учителя та учнів). Урок ХХІ століття – це мистецтво, вдалий мікс навчального матеріалу та таланту, симбіоз наукової літератури та театру, акторами якого є усі, хто долучається до цих 45 хвилин.

Урок зарубіжної літератури – це, перш за все, мистецтво художнього слова. Від того, як учитель подасть його на уроці, залежить кінцева мета усіх гуманітарних дисциплін у школі загалом: розвиток неповторної особистості, здатної висловити свою точку зору, критично поглянути на світ, органічно влитися до соціуму.

Тому безперечно усі уроки, а особливо гуманітарного циклу, не  повинні бути заангажовані програмовістю, вузькою спеціалізованістю та авторитарними поглядами вчителя. Це має бути доцільне поєднання  тверезого мислення та креативного бачення. На допомогу в цьому приходять опорно-сигнальні схеми (ОСС) – умовне відображення теми, мети, мотиву, системи персонажів того чи того літературного твору за допомогою буквених та небуквених символів.

Розглянемо детальніше призначення ОСС, правила їхньої побудови та застосування на уроках.

Перш за все зазначимо, що впроваджувати ОСС слід поступово, незначними порціями. Велика кількість інформації не буде сприйнята відповідним чином, тому принцип послідовності тут є чи не найважливішим. По-друге, залучення ОСС до уроків повинне мати систематичний характер в арифметичній прогресії.  Маємо на увазі пропорційне застосування ОСС на кожному уроці (або на кожному другому уроці) з поступальним збільшенням об’єму загальної інформації про них.

Під час ознайомлення учнів з подібними схемами слід пояснити, що вони схематично зображують найголовніше з тексту. Усі знаки, що застосовуються під час побудови ОСС мають символічний характер. Наприклад, ♥ - це знак кохання, почуттів один до одного. Найпростіша, на перший погляд, опорно-сигнальна схема

Ромео           ♥         Джульєтта

 

демонструє тему славнозвісної трагедії Вільяма Шекспіра.

Щодо різновидів ОСС, то за характером відображуваного матеріалу ми виокремлюємо два їх різновиди: репродуктивні та творчі. Опорно-сигнальні схеми першого типу можна застосовувати  ще до вводу самого поняття «ОСС» до лексикону школярів. Мета подібних схем – перевірка розуміння учнями змісту прочитаного, переказ ними ключових частин твору. Так, наприклад, під час вивчення у п’ятому класі японської народної казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик» пропонуємо використати картку подорожі маленького хлопчика до прекрасного великого юнака.

Творчі опорно-сигнальні схеми – це складніший, на порядок вищий за ступенем сприйняття дидактичний матеріал, залучення якого на уроках зарубіжної літератури потребує неабиякого теоретичного підґрунтя з боку учнів класу. Ці ОСС вимагають образного бачення, творчого мислення від учасників навчально-виховного процесу, оскільки створюються ними самими. Для прикладу назвемо ОСС-сюжет балади «Король Лір і його дочки» (твір вивчається в сьомих класах).

 

За тематикою зображуваного матеріалу виокремлюємо:

1) ОСС-тему (відображує тему художнього твору чи літературно-критичного матеріалу);

2) ОСС-мету (зображення основної думки твору, заклику, перестороги ,настанови його автора);

3) ОСС-мотив (схема ліричного твору чи сукупності ліричних творів одного автора, присвячених одній тематиці);

4) ОСС-герой (по суті є характеристикою персонажу твору).

Опорно-сигнальні схеми не слід плутати зі звичайними схемами, оскільки останні є спрощеним зображенням будь-чого в загальних рисах. ОСС – це схема, позбавлена великої кількості тексту; кожний знак у ній наповнений змістом, тобто має смислове навантаження.

Застосування такого типу дидактичного матеріалу сприяє розвитку креативності учнів, їхньої уяви та мислення. Уроки із залученням ОСС – це уроки, що більшою чи меншою мірою розвивають усне мовлення учнів, оскільки стимулюють їх висловлювати свою думку, керуючись опорою у вигляді схеми.

 !!! ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ !!!

Існують дві головні умови використання ОСС на уроках:

1) складання схеми безпосередньо на уроці під час ознайомлення з матеріалом підручника або ж усної доповіді учителя / учня, а не презентація вже готового варіанту (адже продемонструвавши вже готову схему ми не отримаємо бажаного результату засвоєння матеріалу школярами);

2) використання ідей, пропонованих учнями. Це особливо важливо, оскільки саме цей аспект взаємодії учителя й учнів дозволяє останнім продемонструвати свою креативність, критичність мислення та сприйняття інформації. Кожну з пропозицій дітей слід прокоментувати, обговорити її позитивні та негативні (якщо такі є) сторони. Тож кінцевий результат ОСС не обов’язково буде саме таким, яким ви (як учитель) уявляли її на початку уроку.

 

Л. М. Фрідман і К. Н. Волков вважають, що опорні сигнали повинні складати самі учні, а не одержувати їх наприкінці і, особливо, на початку вивчення теми. Ідея опори – загальна ідея педагогів-новаторів, які прийшли до неї незалежно один від одного. Тому необхідно узагальнити новаторський досвід застосування методичного прийому опори, дати йому наукове, психолого-педагогічне обґрунтування. При першому ж знайомстві з досвідом С. Н. Лисенкової, Ш. А. Амонашвілі та В. Ф. Шаталова докори в неправильному використанні сигналів виявляються необґрунтованими. Опорні сигнали далеко не завжди даються учням на початку досліджуваної теми та у готовому вигляді.

«Опорні схеми або просто опори, – відзначає С. Н. Лисенкова, – це висновки, що народжуються на очах учнів у момент пояснення й оформляються у вигляді таблиць, карток, складального полотна, креслення, малюнка». Таким чином, місце опорних сигналів на певному етапі навчально діяльності визначається за доцільністю їх застосування. Ефективність кінцевого результату, ступінь реалізації виховної, освітньої, розвивальної та мотиваційної цілей є критерієм науково обґрунтованого застосування опорних сигналів на певному етапі уроку. Дослідження опорних сигналів є багатоаспектним у психологічному контексті. Опорні сигнали дають можливість вивчати матеріал великими блоками, служать підвищенню уваги, реалізують принцип багаторазового варіативного повторення, відкривають нові прийоми роботи з невстигаючими, торкаються сфери пізнавального інтересу і мотивів навчання, перевантаження учнів. Вивчення ролі опорних сигналів необхідно розглядати у контексті знакової діяльності в руслі педагогічної та психологічної семіотики. Опорні сигнали, стимулюють розвиток творчого мислення, емоційного інтелекту і прийомів мнемоніки.

ОСС-життя і творчості Роберта Льюїса Стівенсона 

44 - кількість років, які прожив митець
корабель - батько митця часто розповідав хлопчикові оповіді про моряків, мандрівних торговців
книги - у дитинстві Роберт сильно хворів і тому єдиною розрадою юнака були книги
Ейфелева вежа - більшу частину життя прожив на батьківщині - в Шотландії, та задля лікування їздив до Франції, що стало поштовхом до написання перших опублікованих творів
карта - підґрунтям для  написання найвідомішого роману Стівенсона стала  намальована ним же карта острова зі скарбами для пасерба
телевізор - твори письменника екранізовані
 
 Більше інформації дивіться ТУТ